Роман Ієна Мак’юена “Спокута” – це один із тих літературних творів, які завдяки своїй багатовимірності, структурно-композиційній складності та зумовленим нею смислам створюють чимало актуальних просторів для дослідницького пошуку і в зарубіжному, і у вітчизняному літературознавстві. Одним із них є, на нашу думку, присутність автора у творі і специфічне розгортання взаємин автора та героя. Насамперед слід зазначити, що роман “Спокута” фактично має двох авторів: реального — Ієна Мак’юена, та фікціонального — письменницю Брайоні Талліс, яка є центральною героїнею твору. Перші три частини “Спокути” утворюють “роман у романі”, який написала Брайоні, а остання, четверта частина, є її щоденниковим записом. І ця остання частина має визначальну функцію щодо попередніх трьох частин та розкриває художню правду про те, хто є їхнім фікціональним автором.
