От читаєш такі новини і жалкуєш, що населенню України Господь дав усе, крім совісті і мізків. А без цих двох складових не буде діла, навіть якщо ти ходитимеш по золоту. І буде, зрештою, пустеля.
Місцева релігійна громада поздирала прекрасні фрески і замінила їх на кафель. То була пам'ятка архітектури, між іншим. Вони, звісно, можуть сказати, що ми тут парафіяни, а ви — ніхто і у чомусь матимуть слушність. Але розрухи в їхніх головах це не скасовує.
І хай парафіяни — пітекантропи. Настоятель же повинен розуміти, що нищити красу — це гріх. Воістину, як піп — дурень, то заради спасіння душі краще триматися від такого подалі.
