Далі:
"Сонце схиляється, а смерті немає".

Тепер Левій Матвій безнадійно записав гострою паличкою так:

"Боже! За що гніваєшся на нього? Даруй йому смерть".

Записав це, він болісно схлипнув і знову нігтями поранив свої груди.

Причина відчаю Левія полягала у тій страшній невдачі, що спіткала Ієшуа і його, крім того, в тій же тяжкій помилці, яку він, Левій, на його думку, зробив. Позавчора вдень Ієшуа і Левій перебували у Віфанії під Єршалаїмом, де гостювали в одного городника,якому надзвичайно сподобались проповіді Ієшуа. Весь ранок обидва гості попрацювали на городі, допомагаючи хазяїнові, а ближче до вечора збиралися йти по холодку в Єршалаїм. Але Ієшуа чомусь не поквапився, сказав, що у нього в місті невідкладна справа, і десь близько опівдня вирушив один. Ось у цьому і полягала перша помилка Левія Матвія. Нащо, нащо він відпустив його!
