У білому плащі з кривавим подолом, кавалерійською ходою з човганням, рано-вранці чотирнадцятого числа весняного місяця нісана в криту колонаду між двома крилами палацу ірода великого вийшов прокуратор Іудеї Понтій Пилат. Найбільше на світі прокуратор ненавидів запах трояндової олії, і все зараз  пророкувало поганий день, оскільки запах цей почав переслідувати прокуратора зі світанку. Прокуратору здавалось, що трояндовий запах долинає від кипарисів і пальм у саду, що до запаху шкіри і конвою примішується клятий трояндовий струмінь. Від флігелів у тилу палацу, де розташувалась перша когорта дванадцятого блискавичного легіону, що прийшла з прокуратором до Єршалаїма, доносився в колонаду через верхній майданчик саду, і до гіркуватого диму, що свідчив про те, що кашовари в кентуріях почали готувати обід, примішувався той самий виразний трояндовий дух. О боги, боги, за що ви караєте мене?
