Своє дитинство я пам'ятаю досить смутно, але все ж деякі спогади залишились. Я виріс в звичайному пострадянському селі за 100 км від Росії. Розваг було не дуже багато, тому мріяння було дуже часто використовуваним дозвіллям. 
Технічні здібності проявлялись у мене ще з раннього дитинства,: можливо, на мене вплинув мультфільм "Астробой", а можливо, тому що мій дядько — електрик, але я постійно мріяв про всілякі технічні махінерії. Я мріяв про літак на радіокеруванні з камерою на борту, яка могла б рухатись. Зараз це називається FPV системи. Тоді я, звісно, не знав, як це називається, але пробував продумати все до найдрібніших деталей. Фантазуючи, я літав на уявному літаку, через який  міг бачити світ, ніби  сиджу у нього всередині. Я придумував сюжети зі завданнями та проблемами, які  виконував за допомогою такого девайса.
Таке мріяння могло тривати годинами, аж доки я не відволікався на буденні завдання: школа, різні сільські справи або гуляння з однолітками. Ці часи вже позаду, але я все ще такий самий мрійник, тільки мрії трішки інші.
