Огляд манґи “Мої вітання Блек Джеку! Том 1″ + міні інтерв’ю з Марією Полегенькою
Почну здалеку. Карантин відчутно вдарив по українських видавцях та змусив їх переглянути видавничий план і формати видання. Так, наприклад, UA Comix у співпраці з БукРі видають багато своїх мальсторій у електронній версії. Книжкові видавці, як-от Видавництво Жупанського викладає свого "Лавкрафта" в електронному форматі. Прикладів більш ніж достатньо. Не залишилося осторонь і видавництво Fireclaw. Більше того, воно запропонували електронну версію рідкісного звіра, для українського ринку мальсторій, а саме — манґи. Отже, “Мої вітання Блек Джеку!” – це манґа за авторства Сюхо Сато, що налічує в собі 13 томів та виходила з 2002 до 2006 року. Сама назва — це омаж на знамениту роботу батька-засновника Осами Тедзуки “Black Jack”, де головний герой був також медиком.
Про що манґа? В центрі історії лікар-інтерн, який на власній шкурі стикається з бюрократичною системою охорони здоров’я Японії. І, звісно, ця система більше зацікавлена у підтриманні себе ніж у рятуванні людей: бюрократія, корупція, несправедливі умови праці, побори та інше. Головному герою Ейджіро Сайто, який чистий душею та світлий розумом, доводиться якось навігувати у цьому світі і намагатись при цьому рятувати людей.
Манґа ставить перед головним героєм, а отже, і перед нами, не одну морально-етичну дилему. Наприклад, чи варто боротись за життя безнадійно хворої людини, якщо утримання хворого вартує купи грошей щодня? З одного боку, людина завжди може піти на поправку, кожне життя безцінне і за нього варто битись до останнього. З іншого боку, бюрократична машина зацікавлена в економії ресурсів, але чи так уже й неправа ця система, адже збережені кошти підуть на порятунок інших пацієнтів.
Звісно, я не можу оцінити, наскільки це все реалістично описано, бо перебуваю на відстані приблизно в декілька світлових років від японської системи охорони здоров’я. Однак сама манґа непогана, має пристойне почуття гумору і порушує важливі питання. Стиль та малюнок МВБД часто говорить про складні речі, не соромлячись підкріплювати це суворим візуалом: якщо людина розбилась в автокатастрофі, то вам без купюр покажуть її покалічене тіло. Робиться це не заради шок-контенту, а заради того, щоб змусити читача повірити у паніку головного героя, який бачить це тіло. Разом із тим, манґа цілком вдало балансує абсолютно комічні, а іноді навіть гротескні, напівкарикатурні моменти. Це додає історії життєвості і глибини, тому що неможливо постійно бути серйозним і розривати собі голову моральними дилемами 24 на 7. Такий чудовий баланс дає змогу відчути світ головного героя і зануритись у нього по самі вуха. Малюнок у манзі загалом якісний, але здебільшого побутово-простий. Звісно, автор, коли захоче, то може вам видати абсолютно неймовірний розворот, але, погодьтеся, витрачати стільки зусиль та часу для того, щоб розказати доволі побутову історію, де більшість подій відбувається в межах лікарні з білими стінами, не має особливого змісту.
Щодо гумору, то спеціально подаю до вашої уваги кілька панелей, щоб ви могли самі оцінити, наскільки це ваш тип гумору.
Підсумок: чи варта ця манґа уваги? Безперечно! Це якісна робота, автор майстерно використовує візуальну та текстову складові, доносить до читача складні думки в легкій для сприйняття формі. Але майте на увазі — це не фантастика, тут головні герої не будуть махатись один з одним та виконувати квести на 300 сторінок. Це доросла історія, що місцями змусить ваші мозкові шарніри та коліщатка трохи попрацювати. Моя оцінка 8 медичних масок з 10. Це не шедевр, але дуже гідна робота. Я уже придбав собі наступний том, що і вам раджу, тим більше, що перший розділ першого тому можна купити усього за 1 гривню, а з нього цілком реально зробити висновок про те, чи це ваша історія. Інтерв’ю. Пропоную до вашої уваги мініінтерв'ю з Марією Полегенькою, заступницею директора видавництва Fireclaw. Чому вирішили публікувати саме цю манґу? Вона не є бестселером і загалом у комюніті не те щоб сильно відома. Ми давно думали про манґу і спілкувались із різними видавництвами. Буквально одразу після оголошення карантину отримали позитивну відповідь на діджитал розповсюдження саме цієї. До речі, це в нас вона не популярна, а в Японії має великі наклади й навіть виграла кілька нагород. Та вона ще й на часі — про лікарів та їхню непросту долю, боротьбу за життя пацієнтів, самопожертву й протистояння системі. Чи плануєте видавати у папері? Все залежить від того, яким буде вихід із карантину для всіх нас, адже зараз багато хто втратив роботу, кошти в людей обмежені, а комікси — зовсім не річ першої необхідності. Тож, побачимо, якою буде ситуація — не лише з манґою, а й із коміксами взагалі. Манґа складається з 13 томів основного циклу і 9 продовження. Чи маєте наміри/права на публікацію продовження? Це напряму залежить від попиту на перші 13 томів. Поки що права маємо лише на них. Чи варто очікувати від вас іншої манґи в електронному чи паперовому вигляді? Зараз ми з острахом будуємо плани. Наш видавничий план уже розписаний до початку 2022 року, тому лише надзвичайно висока популярність певних тайтлів може змусити нас “посунути” інших 🙂
