Це літо було найважчим. Як ніколи мені хотілося грати на баяні та гуляти в парку увечері. «Нумо грати», — волала мати. А я сплю до обіду і бачу сни кольорові. Там, у снах, я підіймаюся на Маттергорн, а за мною йдуть альпійські корови — така собі французька пастораль. Вид там у горах красивий, і дихається легко, як у селі у бабусі в дитинстві  
