Тут у багряному світлі від каміна блиснула перед буфетником шпага, й Азазелло виклав на золоту тарілку шиплячий шматок м'яса, полив його лимонним соком і подав буфетникові золоту двозубу вилку.

— Уклінно ... я ...

— Ні, ні, спробуйте!

Буфетник з увічливості поклав шматочок у рот і відразу зрозумів, що жує щось справді дуже свіже і, головне, надзвичайно смачне. Але, пережовуючи запашне, соковите м'ясо, буфетник ледь не вдавився і не впав удруге. З сусідньої кімнати вилетіла велика темна птиця і тихенько зачепила крилом лисину буфетника. Сівши на камінну полицю поруч з годинником, птах виявилася совою. "Господи-Боже мій! — подумав нервовий, як все буфетники, Андрій Фокич, — ось квартирка!"

— Келих вина? Білого, червоного? Вино якої країни волієте о цій частині дня?

— Уклінно ... я не п'ю ...

— Даремно! То чи не накажете чи партію в кості? Або ви віддаєте перевагу якимсь іншим іграм? Доміно, карти?
