Цей мер Бенкс був увесь у ліжку, окрім його вусів та ніг. Він видавав звуки зсередини, які чули всі в Сан Франциско, хто гуляв по парках. Молодий чоловік стояв біля ліжка, тримаючи чашку з водою.

''Лікарю, — сказав мер. — Я страшенно хворий. Я скоро помру. Чи ви можете хоча б якось допомогти мені?''

''Містере мер, — сказав я, —я не звичайний попередньо визначений учень С. К. Лапіуса. Я ніколи не навчався в медичному коледжі, —кажу, —я просто прийшов як звичайна людина подивитись, чи  можу чимось допомогти'.'

"Я глибоко вдячний, — сказав він. — Докторе Ва-ху, це мій племінник, містер Бідл. Він намагався полегшити моє горе, але безуспішно. О, Боже! Ой-ой-ой!!" — виспівує він
