Це Іван Миколайович почув і відізвався:
— Двічі хотіли затримати, в скатертному і тут, на Бронній, та я й махнув через паркан і, як бачите, щоку розірвав! — тут Іван Миколайович підняв свічку і вигукнув: — Браття по літературі! (Охриплий голос його зміцнів та став палкішим.) Слухайте мене всі! Він з'явився! Ловіть його негайно, інакше  він накоїть несказанних бід!
— Що? Що? Що він сказав? Хто з'явився? — залунали голоси з усіх сторін.
— Консультант! — відповів Іван. — І цей консультант щойно вбив на Патріарших Мишка Берліоза.
Тут із внутрішнього залу повалив на веранду народ, довкола Іванового вогника зчинився натовп.
— Винен, винен, скажіть точніше, — почувся над вухом Івана тихий та ввічливий голос, — скажіть, як це вбив? Хто вбив?
— Іноземний консультант, професор та шпигун! — озираючись, відізвався Іван.
— А яке його прізвище? — тихо спитали на вухо.
