"Я засвідчую, — сказав він, — що це ті самі банківські рахунки, які ви і я позначили, судде Бенкс. Я віддав їх шерифу, коли ми пішли в його офіс, і він надіслав вам чек. Вони мають бути використані як доказ у справі".

"Добре, містере Біддле, — сказав мер. — І зараз, лікарю Вак-ху, — продовжив він, — чому ви не показуєте зуби і чому не відкоркуєте вашого магнетизму і через фокус-покус не знімете наручники?"

"Та ну, офіцере, — кажу я гідно. — Я також можу зробити це якнайкраще". А потім я звертаюся до старих Бенксів і брязкаю ланцюгами.

"Містере Мейєрсе, — кажу я, — скоро настане час, коли ви повірите, що особистий магнетизм — це успіх. І ви будете впевнені, що це вдалося і в цьому випадку".
