"Сонце схиляється, а смерті немає".
Тепер Левій Матвій безнадійно записав гострою паличкою так:
"Боже! За що гніваєшся на нього? Пошли йому смерть".
Записавши це, він болісно схлипнув і знову нігтями поранив свої груди.
Причина відчаю Левія полягала в тій страшній невдачі, що наздогнала Ієшуа і його, й, окрім цього, в тій важкій помилці, яку він, Левій, за його думкою, скоїв. Позавчора вдень Ієшуа і Левій були у Віфанії під Єршалаїмом, де гостювали в одного городника, допомагаючи господарю, а до вечора збирались іти в холодку в Єршалаїм. Але Ієшуа чомусь запоспішав, сказав, що у нього в місті невідкладна справа, і пішов близько полудня сам. Ось у цьому і полягала перша помилка Левія Матвія. Навіщо, навіщо він відпустив його самого!
