Син мовчки вийшов, і за дверима знову почувся шепіт. Коли пізніше принесли пиво, старий, дивлячись на пляшки, пожвавився і різко змінив свій тон.
— Був, брате ти мій, нещодавно я на перегонах, — розповідав він з переляканими очима. — Нас було троє, і ми взяли в тоталізаторі один білет за три карбованці на Шустрого. І завдяки цьому Шустрому на карбованець нам видали по тридцять два карбованці. Не можу, брате, без перегонів. Задоволення благородне. Моя бабця завжди видає мені на горіхи, а я ходжу. Люблю, хоч що!
Борис, молодий чоловік, з меланхолійним нерухомим обличчям, тихо ходив із кутка в куток і мовчки слухав. Коли старий перервав свою розповідь, він підійшов до нього і сказав:
— Днями, тату, я купив собі штиблети, але вони виявилися для мене завузькими. Можеш візьмеш їх у мене? Я тобі поступлюся дешевше.
