Кілька років то́му, коли я переходив із суржика на українську, то відкрив, що дієприкметники в українській нерозвинені. Строящийся, являющийся, находящийся і т. ін. не можна сказати одним словом. Тоді це мене дратувало, бо я активно ними користувався. Тепер я читаю "Слово живое и мертвое", яке написала блискуча перекладачка Нора Галь. Вона пише, що і в російській бажано їх уникати, оскільки вони ускладнюють сприйняття сказаного і, взагалі, це канцелярит.
Отже, добре, що цей канцелярит не прижився в мові.
