Русалки знову опустилися у воду, і він, утішений, поспішав до свого млина. Ще він навіть не дійшов, як служниця виходить з дверей та кличе його, адже він повинен був радіти, бо його жінка народила хлопчика. Мельник стояв як укопаний, йому здавалося, що це вигадали підлі русалки і так його обманюють. Опустивши голову, він підійшов до ліжка жінки, і коли вона запитала його про те, чому він не радіє новонародженому красивому хлопчику, то він розповів їй, кого зустрів та яку обіцянку дав русалці. "Яка користь від щастя та багатства, якщо я повинен втратити свою дитину? Але що я можу зробити?" Родичі, які заходили побажати щастя, також не могли нічого порадити. Тим часом щастя повернулось до дому мельника. Все те, що він робив, вдавалося так, ніби ящики та коробки заповнювались самі, а гроші в шафі поповнювалися за одну ніч. Незабаром його багатство стало більшим, ніж будь-коли.
