Годинник пробив дванадцяту.
Скрудж глянув навколо в пошуках Духа, але не побачив його. Останній удар уже заглух і він пригадав передбачення старого Якоба Марлі, та, закотивши очі, побачив урочистий Фантом, драпірований і в капюшоні, що наче висів над землею, навпроти себе.
Четвертий удар.
Останній з Духів.
Фантом повільно, виважено, тихо підійшов. Коли він пройшов повз, Скрудж упав на коліно; все повітря, крізь яке проходив Дух, рухалось, наче розсіюючи морок і таємницю.
Він був закутаний у довгий чорний одяг, що покривав його голову, його обличчя, фігуру, і нічого з-під нього не виглядало, окрім кістлявої руки. І з цим усім було важко відрізнити цю постать від ночі і відділити від темряви, якою вона була оточена.
