— Три хвилини до десятої, — анонсував він, — рівно о десятій він зайшов до ресторану.
— Гарно зроблено на Востоці, чи не так? — спитав полісмен.
— Маєте рацію! Я сподіваюсь, що Джиммі зробив також половину. Він був кимось на кшталт робітника, тому також і хорошим послідовником. Мені довелось розбиратись із деякими найгострішими розумами, аби дістатись вершин. Чоловік залазить у жолоб Нью-Йорка. Необхідний Захід, аби покласти гострий кряж на нього.
Полісмен прокрутив свого кийка і ступив крок чи два.
"Я буду в дорозі. Сподіваюсь, ваш друг прийде сюди і з ним буде все добре.  Збираєтесь подзвонити тоді, коли він буде в гуморі?"
— Мені треба сказати "ні!" — відповів інший. — Я дам йому хоча б пів години. Якщо Джиммі живий, то він буде тут до того часу. Так довго, офіцере.
