У номері стояв задушливий запах гвоздики, креозоту, йоду, карболки та інших смердючих речовин, що їх Софія Савівна вживала проти свого зубного болю.

— Добре, — продовжував рахувати Попов. — До 236 додати 14 крб 81 коп., у сумі до цього місяця залишається 250 крб 81 коп. Тепер, якщо я в березні сплачу 5 крб, то, значить, залишиться 240 крб 81 коп. Добре. Тепер, рахуючи за 1 місяць вперед 7% річних і j% комісійних…

— А-ах! — застогнала дружина. — Допоможи ж мені, Леве Івановичу! Помира-аю!

— Що ж я, матінко, зроблю? Я не лікар… j% комісійних, 1 /5% куртажу[52], на каботаж 1 крб 22 коп., за транзит 74 коп. 

— Бездушний! — заплакала Софія Савівна, висовуючи свою опухлу фізію з-під ширми. — Ти ніколи мені не співчував, мучителю! Слухай, коли я тобі кажу! Невіглас!
