У більповерсі почувся голос: «Ти чому тримаєш? Це моя! До мене летіла!» Та інший голос: «а не штовхай, я тебе сам так штовхну!». І тут почулось  плескання.. У той час у більповерсі з'явився шолом міліціонера, із більповерху когось повели.

Взагалі тривога росла, і невідомо, у що все влилося б, якби Фашот не припинив грошовий дощ, враз подувши у повітря.
Двоє молодих людей, обмінявшись багатозначними веселими
поглядами, вітали з місць і прямо пішли в буфет. У театрі стояв шум, у всіх глядачів захоплено блищали очі. Так, так, невідомо, в що би все це влилось, якби Бенгальський не знайшов у собі сили і не поворухнувся б. Стараючись опанувати собою, він потім ці руки потер і  і якомога гучнішим голосом заговорив:

— Ось, громадяни, ми з вами бачили випадок так званого масового гіпнозу. Чисто науковий дослід, як на найкраще. Показуючи, що ніяких чудес і магії не існує. Попросимо ж маестро Воланда разкрити нам цей дослід. Зараз, громадяни, ви побачите, як ці ніби грошові, папірчики зникнуть так само неочікувано, як і появились.
