Він не намагався заснути, а сидів на ліжку, обійнявши руками коліна, і думав. Думка про екзамен була йому огидна. Він вже вирішив, що його відрахують і що у цьому відрахуванні немає нічого жахливого. Навпаки, все дуже добре, навіть дуже. Завтра він буде вільним, наче птах, одягне партикулярну одежу, буде відкрито курити, їздити сюди і доглядати за Нютою, коли завгодно; і вже він буде не гімназистом, а "молодим чоловіком". А інше, що називається кар'єрою і майбутнім, так зрозуміло: Володя вступить до однорічників, у телеграфісти, нарешті, в аптеку, де дослужиться до провізора...хіба мало посад?
Минула година-друга, а він усе сидів та думав...

О третій годині, коли вже світало, двері обережно скрипнули і до кімнати увійшла maman.

— Ти не спиш? — запитала вона, позіхаючи. — Спи, спи, я на хвилинку... Я лише краплі візьму...
