— Без фанатизму. У мене є посада в одному з міських департаментів. Давай, Бобе, ми поїдемо в одне знайоме мені місце і спокійно поговоримо про давні часи.
Двоє чоловіків рушили на вулицю, тримаючись за руки. Чоловік із Заходу, його самолюбство, збільшене успіхом, починало окреслювати історію його кар’єри. Другий, занурений у пальто, із зацікавленням слухав.
На розі стояла аптека, яка блищала електричним світлом. Коли вони потрапили у цей відблиск, кожен з них повернувся одночасно, щоб поглянути на обличчя іншого.
Чоловік із Заходу раптово зупинився і випустив руку.
— Ти не Джиммі Веллс, — випалив він. — Двадцять років — це багато часу, але недостатньо, щоб змінити ніс з римського на кирпатий.
