— Вчора барометр піднімався, — сказала вона в задумі, — а сьогодні, кажуть, знову падає.

Стара розклала карти в три довгі ряди і похитала головою.

— Скучила? — запитала вона, глянувши на дочку.

— Звісно!

— Отож бо я бачу. Як не скучити? Вже п'ятий день його немає. Бувало, в травні, найбільше два дні, ну три, а тепер — жарт чи що? — п'ятий день! Я йому не дружина і то скучила. А вчора, як сказали мені, що барометр піднімається, я для нього, для Олексія Степановича-то, веліла курча зарізати і карасів почистити. Любить він. Покійний твій батько бачити риби не міг, а він любить. Завжди з апетитом їсть.

— У мене за нього серце болить, — сказала дочка. — Нам нудно, але ж йому, мамо, ще нудніше.

— Ще б! Увесь день по судах, а вночі, як сич, один у порожній квартирі.
