Однак довше затримуватися в передпокої було незручно, і Стьопа тут же склав план: усіма заходами приховати свою неймовірну забудькуватість, а зараз першим боргом хитро випитати в іноземця, що він, власне, має за мету сьогодні показувати у ввіреному Стьопі Вар'єте?

Тут Стьопа повернувся від апарату і в дзеркалі, що поміщалося в передпокої, яке, давно не витирала лінива Груня, чітко побачив якогось дивного суб'єкта — довгого, як жердина, і в пенсне (ох, якби тут був Іван Миколайович! Він би впізнав цього суб'єкта відразу!) А той відбився і одразу зник. Стьопа у тривозі глибше заглянув у передпокій, і вдруге його гойднуло, бо у дзеркалі пройшов здоровенний чорний кіт і також зник.

У Стьопи обірвалося серце, він похитнувся.
 "Що ж це таке? — подумав він, — чи не схожу я часом з розуму? Звідки ж ці відображення?!" — він заглянув у передпокій та злякано закричав:
