Як людське око з-поміж однакових сірих полотен виділяє картину, що грає кольорами, так і наша увага спершу падає на особистостей неординарних, наділених винятковим стилем одягу або мовлення, непересічними інтересами. З більшою вірогідністю, нас зацікавить, заінтригує той, хто виділяється з натовпу.
Так і я декілька років тому зачарувалася своєю шкільною подругою. Тепер усвідомлюю, що насправді ніколи її не розуміла. Софія не відрізнялася зовні від більшості семикласників, утомлених нескінченними завданнями, знуджених уроками дітей. Натомість мала якусь неокреслену, невідому мені рису характеру, яка заворожувала і притягувала. Дівчина була непередбачуваною, інколи різкою та жорстокою, — здавалося, неначе непомітні на перший погляд, замасковані знущання дарують їй темну радість —витончено-саркастичною і надзвичайно кмітливою. Я остаточно капітулювала.
Здавалося, неначе сила її словесних шпильок, принижень розповсюджувалася лише на мене. Більше друзів Софія не мала. Вона не потребувала визнання, перебування у центрі загальної уваги, насолоджувалася самотністю та малюванням.
Я любила проводити з подругою час, її нестримна уява, креатив перетворювали будь-яке заняття у пригоду, інколи небезпечну. Виходячи з крамниці, Софія могла прихопити декілька цукерок, не заплативши. Мене вражало таке ходіння по лезу, дарувало адреналін. У думках тринадцятирічної мене росли сумніви, зіштовхувалися у протидії моральність, моє порядне виховання і тяга до бунту, нескореності.
Звісно, це не могло тривати довго. Через декілька місяців такої дружби Софія обірвала наше спілкування. Вона ігнорувала вітання, не зважала на мою присутність у класі, вдавала, неначе місце біля неї за партою порожнє. Лише усміхалася з мого тотального нерозуміння та безпорадності. Так я провчилася чотири тижні, потерпаючи.
За місяць подруга отямилася. За обідом сіла зі мною побалакати, вдаючи, неначе не було довгої паузи в нашій комунікації, неначе ніякого ігнору з її боку не існувало. І я вкотре повелася.
Софія направду була і залишається найцікавішою людиною у моєму житті. Не через якісь свої досягнення абощо, а тому, що таємниці її душі, причини її вчинків досі залишаються нерозкритими для мене.
