Фагот звивався, кіт кланявся, дівчина відкривала скляні вітрини.

— Прошу! — кричав Фагот, — без жодних проблем і церемоній!

Публіка хвилювалася, але йти на сцену поки ніхто не наважувався. Але нарешті якась брюнетка вийшла з десятого ряду партеру і, посміхаючись так, що їй, мовляв, рішуче все одно і в загальному наплювати, пройшла і по боковому трапу піднялася на сцену.

— Браво! — скрикнув Фагот, — вітаю першу відвідувачку! Бегемот, крісло! Почнемо з взуття, мадам.

Брюнетка сіла в крісло, і Фагот негайно вивалив на килим перед нею цілу купу туфель.

Брюнетка зняла свою праву туфлю, приміряла бузкову, потопала в килим, оглянула каблук.

— А вони не будуть тиснути? — задумливо запитала вона.

На це Фагот ображено вигукнув:

— Що ви, що ви! — і кіт від образи нявкнув.

— Я беру цю пару, мосьє, — сказала брюнетка з гідністю, надягаючи і другу туфлю.
