Про моду та класику в програмуванні. Знайшов у мотлоху стару книгу Рея Конопки "Создание оригинальных компонент в среде Delphi". Я купив її наприкінці 90-х, коли вчився програмувати. Тоді навколо Делфі був хайп. Досі пам'ятаю, яке враження справила тоді на мене передмова. Я в картинці спеціально виділив ті місця. Ого, думав я, яка розумна людина... З того часу минуло майже чверть століття. Я й досі до пуття не розумію, що хотіли сказати в передмові, окрім того, що там гонять на конкурентів.
Сьогодні є кілька рейтингів популярності мов програмування. Я скористався гітхабовським: Python, Java, JavaScript та С лідирують. А якщо брати мутний рейтинг TIOBE, то те саме, тільки C усіх порвав. І скрізь Делфі в кінці списку. Навіть Visual Basic, про який прохолодно відзивались у передмові, входить у десятку.
По суті, окрім хайпу, Делфі в програмування нічого не внесла. Її компонентна модель вкрай невдала, основна мова — нечитабельна. Стиль програмування, на який вона провокувала — складний у підтримці. Доступ до баз даних — незручний, робити графічний інтерфейс чи обробляти текст — сумно. І все це за чималі гроші.
Мови-лідери теж, м'яко кажучи, далекі від ідеалу, якщо не сказати, що вони, місцями, жахливі. Але вони перекривають вирішення переважної більшості задач. Хайп, як та хвиля, завжди відходить. Залишаться якісь базові речі. С нікуди не дівся і не дінеться, як і Java чи її нащадки. Завжди буде потреба у чомусь Python-подібному. Нікуди вже не дінеться JavaScript чи SQL.
І це найпродуктивніші молотки та гайкові ключі в програмуванні на роки наперед. Класика мов програмування вже сформована.
