Сваха зніяковіла. Стичкін теж зніяковів і сів біля неї.

— Ви ще можете подобатись, — сказав він. — Якщо чоловік вам трапиться позитивний, бережливий, то при його зарплаті і вашому заробітку, ви можете йому дуже сподобатись, і проживете душа в душу....

— Бог знає, що ви говорите, Миколо Миколайович{=>у.
— } Чому ж? Я нічого....

Запала мовчанка. Стичкін почав голосно шморгати, а сваха розчервонілась, і, соромлячись, запитала:

— А ви скільки отримуєте, Миколо Миколайовичу?

— Я? Сімдесят п'ять рублів, не рахуючи премій... Крім того, ми маємо прибуток від стеаринових свічок і зайців.

— Полюванням займаєтесь?

— Ні, "зайцями" в нас називають безквиткових пасажирів.

Минула ще одна хвилина в мовчанці. Стичкін підвівся і, схвильований, почав ходити по кімнаті.

— Мені не треба молодої нареченої треба, — сказав він. — Я людина похилого віку, і мені потрібна така, що така.... наче як ви... стримана і солідна... і типу вашої комплекції...
