Після того як я вимив посуд і поставив коней на свіжу траву , я перейшов убрід річку і пройшов свій шлях повільно через кедри — зупиняючись по дорозі до вершини , схожої на сідло .
Це був чудовий день .
Ніколи в моєму житті я ще не бачив стільки пташок , так багато стрекоз , коників і таких крилатих і жалячих чудовиськ у повітрі і полях .
Я дослідив схил , що нагадував сідло , від підніжжя до вершини .
Я знайшов лише абсолютну вцдсутність хоча б одного знаку , що має відношення закопаних скарбів .
Не було ні гірки з каменів , ні старих слідів пожежі на деревах і ніяких натяків на три сотні тисяч доларів , як вказувалось документ старого чоловіка Рандла .
