Про щирість ділитись інформацією .
Знаєте , я з тих творчих натур , які черпають своє натхнення від інших людей .
Я можу написати вірш чи- то есе після прогулянки парком .
Мені достатньо тільки побачити гармонійну в усьому людину .
Це відчувається ( я про гармонію ) .
А ще є люди , які настільки гарні , доглянуті , розумні , що я , взявши всю свою сміливість , підходжу запитати у чому ж їхній секрет .
Звичайно , так рідко буває і за певних обставин ( на тематичній події , закритому виступі , у спільній великій компанії ) .
Мені важливо не порушувати простір іншої людини .
І як реагують ?
Більшість приємно вражена та залюбки ділиться .
Але є й такі , які сприймають мене як " крадія " , – ту , яка намагається відібрати у них щось цінне та привласнити .
Останньому я дуже дивуюсь – я за безкорисливість у поширенні інформації як в особистому житті , так і в роботі .
Ось у нашій #evotalents_team є поняття # sharingiscaring , на якому базуються командні цінності .
Колега Марина навіть писала окрему статтю про це .
Так ось , усе , що ми маємо , – результат того , що ми віддаємо .
Здається , це наскільки запилена філософія , що я її пам'ятаю ще зі школи .
Коли у мене запитують контакт перукаря , якими засобами догляду за шкірою я користуюсь , де я придбала певну річ , звідки я дізналась про щось , де найсмачніший круасан у місті , чи маю знайомого психотерапевта , чи можу допомогти відредагувати резюме та дати кілька порад і так далі , то я залюбки ділюся ( можу навіть сформувати гайд , прокласти маршрут ) .
Це те найменше від мене , що може зробити іншу людину більш гармонійною .
І це так надихає !
Вірю , що мене зараз прочитали саме такі люди .
