Лєна принесла стосик дисків із гуртожитського філологічного минулого , щоб я здала на переробку .
Піратська музика у 2005 - 2007 у нас кочувала саме так .
Сиджу , перебираю , кожен диск підіймає у пам'яті хвилю студентських спогадів .
З українського я тоді слухала " Океан Ельзи " , лірику Пономарьова , Гадюкіних , " ВВ " , " ТНМК " , " Тартака " , " Бумбокс " , " Фактично Самі " , і , звісно , " Крихітку Цахес " .
Кажу : Крихітку не здаємо , я 14-го йду на концерт — понесу підписати !
Пісні з цього альбому всі знають напам'ять .
" В мене є мен і він мене має право " ... Ти уявляєш ! — згадую , як зачаровано цитував мені Сірьожа , маючи на увазі щось своє .
А я доповнювала : яка алітерація .
У мене була таємна електронна скринька на першому курсі для особливих листів , які я загадково підписувала " Невиліковно вільна " .
Зірки стали ближчими , вони їздять у метро і запитують нас у фейсбуці через роки , чи співати на концерті lumipallo .
Таке питаєте .
