Приватні грошові перекази ( remittances ) у статистиці платіжного балансу — це міжнародні перекази і потоки ресурсів у домогосподарства ( у грошовій і натуральній формі ) , які надходять з інших країн і головним чином пов'язані з тимчасовою або постійною міграцією населення .
Грошові надходження від мігрантів постійно зростають у світових масштабах , змінюючи рівень життя населення і впливаючи на соціально - економічну ситуацію країн - реципієнтів .
За останні роки грошові перекази мігрантів стали відносно стабільним джерелом фінансування , особливо для економік країн , що розвиваються , і країн із перехідною економікою .
Річний обсяг глобальних грошових переказів за останнє десятиліття виріс більш ніж удвічі : з 192 млрд дол у 2003 році до 551 млрд дол у 2013 році .
За останнім звітом Світового банку , присвяченим темі міграції та переказів , у 2017 році сума грошових переказів сягне рекордного рівня — 667 млрд дол , причому близько 75 % коштів надійдуть у країни , що розвиваються .
За даними НБУ , у 2013 р . Україна отримала грошових переказів від міжнародних мігрантів більше , ніж 8 , 5 млрд дол . ( що склало , відповідно , 4 . 7 % ВВП країни ) .
У 2012 році вперше сума грошових переказів фізосіб перевищила обсяг коштів , що надійшли в Україну у вигляді прямих іноземних інвестицій .
Основні канали надходження переказів в Україну , перше півріччя 2014 року
Джерело : НБУ
Позитивні тенденції
Грошові перекази мігрантів є суттєвим джерелом фінансування економік країн , що розвиваються .
Найбільші потоки переказів прямують до Індії , Китаю , Мексики , Філіппін , Нігерії .
Цікаво , що у деяких країнах потоки грошових переказів мігрантів становлять досить високу частку ВВП — так , у Таджикистані сума переказів у 2013 році становила 42 % ВВП , Киргизстані — 32 % ВВП , Непалі — 29 % ВВП .
По-перше , потенційно грошові перекази можуть впливати на зниження бідності в країнах із низьким рівнем доходу , що виражається в зростанні ВВП на душу населення .
При включенні грошових переказів мігрантів у дохід домогосподарств , частка бідних домогосподарств знижується .
У регіонах , які більше робочої сили постачають за кордон і відповідно більше отримують переказів , рівень відносної бідності зменшується з 25 , 5 до 24 , 1 % , а абсолютної — з 20 , 9 до 16 , 8 % ( 2010 р . ) .
За даними Держкомстату , грошові перекази складають 5 , 5 % сукупних грошових доходів домогосподарств , які їх отримують .
Понад 70 % отриманих коштів спрямовується на придбання продуктів харчування , одягу , взуття , оплату послуг , причому в міських поселеннях ця частка трохи вища , ніж у сільських .
Грошові перекази є більш демократичними в порівнянні з приватним і офіційним фінансуванням і дозволяють одержувачам розпоряджатися ними на власний розсуд .
Хоча більшість надходжень , які отримують родини мігрантів , витрачаються на споживання , відомо , що такі сім’ї більше схильні до заощаджень , що теж є важливим у певні періоди розвитку економіки .
Фінансові кошти від мігрантів мають більш цільову спрямованість , на відміну від офіційної допомоги розвитку , оскільки їхній рух обумовлений об’єктивними економічними процесами — вони прямують саме до господарств , які потребують цієї допомоги в конкретний момент часу , що відбувається швидше й ефективніше .
До того ж на обсяги програм допомоги , як і на інші фінансові потоки , впливає циклічність економіки .
По-друге , це антициклічний вплив remittances на економіку .
У 2009 році , за оцінками Світового банку , обсяг грошових переказів у світових масштабах , який надходить до країн , що розвиваються , скоротився на 5 , 5 % , тоді як обсяги прямих іноземних інвестицій — на 40 % , а приватних кредитів й портфельних інвестицій — на 46 % .
Тож оскільки перекази — відносно стабільні надходження , тобто навіть у період « епіцентру » світової фінансово - економічної кризи потоки грошових переказів мігрантів значно менше схильні до змін під впливом негативних економічних процесів .
Адже дослідження показують , що перекази зростають у міру зростання економічних потреб .
Таким чином перекази можуть забезпечити притік валюти в країну , який стимулює внутрішній попит та потенційно підвищує попит на імпорт .
У свою чергу , відбувається збільшення надходжень непрямих податків до державного бюджету .
По-третє , грошові перекази мігрантів забезпечують стабільне надходження іноземної валюти і позитивно впливають на рахунок поточних операцій Платіжного балансу країни ( ПБ ) .
У дослідженнях Світового банку відмічається , що перекази можуть покращувати кредитоспроможність і доступ до міжнародних фінансових ринків у країнах Європи і Центральної Азії , до того ж вони не створюють ніяких зобов’язань ( таких як обслуговування боргу ) перед іншими державами .
Негативні тенденції
За оцінками Світового банку , суми неофіційних переказів складають до 50 % від облікованих .
Проте деякі дослідники вважають , що неофіційні трансферти складають до 150 % від офіційних .
Причому , що економічно бідніша країна , то кореляція з необлікованою сумою грошових переказів є сильнішою .
Окремі дослідники даного напрямку ( наприклад , А . Гайдуцький ) доводять , що перекази від трудових мігрантів в Україну складають щонайменше 25 млрд дол . щорічно .
В той же час , сам НБУ оцінює суму неофіційних приватних трансферів в Україну у кількості лише 13 - 14 % від своїх офіційних даних .
Основними причинами настільки великих обсягів через неофіційні канали є високий відсоток за трансферт , відсутність зовнішнього контролю і обов’язків зі сплати податків .
Елла Лібанова , директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М . В . Птухи НАН України : загальна сума трансфертів розподіляється між окремими групами населення вкрай нерівномірно .
Так , 20 % найбідніших отримали 15 , 5 % загальної суми ( 2 млрд грн ) , представники другого квінтилю — 16 , 4 % ( 2 , 1 млрд грн ) , третього — 18 , 8 % ( 2 , 4 млрд грн ) , четвертого — 19 , 5 % ( 2 , 5 млрд грн ) , а 20 % найзаможніших — 29 , 7 % ( 3 , 8 млрд грн ) .
Результати аналізу ступеня нерівності українського населення за допомогою коефіцієнту Джині свідчать про те , що трансферти мігрантів збільшують ступінь нерівності .
Вони є четвертим за значенням чинником нерівності : після оплати праці , пенсій та доходів від підприємництва .
