Старий Берман був художником, що жив на першому поверсі, під ними.
Вони знали таємницю, але робили вид, наче нічого не знають.
Вони сиділи в столовій і не виходили ні у вітальню, ні в якийсь інший зал.
Сашко Уськов, молодий хлопець років 25-ти, через якого все це і почалось, давно вже прийшов і, як йому радив його заступник, дядько по матері, Іван Маркович, хороша людина, смиренно сидів у залі біля дверей, що вели в кабінет, та готував себе до відвертого, щирого пояснення.
