Після того, як я вимив посуд і поставив коней на свіжу траву,  я перейшов вбрід річку і пройшов свій шлях повільно через кедри, зупиняючись по дорозі до вершини, схожої на сідло.
Це був чудовий день.
Ніколи в моєму житті я ще не бачив стільки пташок, так багато стрекоз, коників і таких крилатих і жалких чудовиськ у повітрі. і полях.
Я дослідив схил, який нагадував сідло, від підніжжя до вершини.
Я знайшов лише абсолютну відсутність хоча б одного знаку, що має відношення до закопаних скарбів.
Не було ні гірки з каменів, ні старих слідів пожежі на деревах, і ніяких натяків на три сотні тисяч доларів, як вказувалось у документі старого чоловіка Рандла.
