Але Лі та я встановили палатку.
Через річку було видно з десяток маленьких гір, густо вкритих кедрами, але жодна із них не була у формі сідла.
Це нам не завадило.
Видимість оманлива.
Форма сідла, як і краса, можливо, існує тільки в очах спостерігача.
Я та онук скарбу обшукали цей покритий кедрами схил з такою прискіпливістю, з якою панянка шукає в себе блоху.
Ми дослідили кожен схил, вершину, окружність, впадину, кут, укіс і заглибину на кожному з них дві милі вгору і вниз попри річку.
Ми провели чотири дні, роблячи це.
Після цього ми запрягли гнідого та саврасого і повезли остатки кави і бекону сто сорок миль назад до Кончо-Сіті.
