— Зараз, — сказав я, — відволічись від думок про хворобу.
Ти не хворий.
У тебе немає ні серця, ні ключиці, ні кісток, ні мізків, нічого немає.
Ти не відчуваєш ніякого болю.
Визнай помилку.
Тепер ти відчуваєш біль, який ти не відпускав, так?
-Я відчуваю себе трішки краще, лікарю,— сказав Мер, — по-іншому ніяк не може бути.
Тепер розповім трохи неправди про те, що я не мав пухлини на лівому боці, і я думав що мав би підтримку та мав би сосиски і тортики з гречки.
Я зробив декілька хлопків руками.
— Тепер,— сказав я,— запалення пройшло.
Права доля перигелію спала.
Ти стаєш сонним.
Ти не можеш більше тримати свої очі відкритими.
На тепер хвороба перевіряється.
Тепер ви спите.
