"Фарба? Дурня!
Невже вона ні про що вартісне не думає, приміром, про чоловіка?"
"Чоловіка? — сказала Сью, з єврейською в'їдливістю в голосі.
— Чи про чоловіка варто думати — але ж, ні, лікарю; нічого схожого".
"Отже, тоді це слабкість, — сказав лікар.
—Я зроблю усе доступне для науки, зважаючи на мої зусилля.
Але коли моя пацієнтка починає рахувати машини у її поховальній процесії, я віднімаю п’ятдесят відсотків цілющої сили ліків.
Якщо ви вмовите її запитати одне питання про фасон рукавів пальта з нової зимової колекції, я обіцяю один із п’яти шансів для неї замість одного з десяти".
Після того як лікар пішов, Сью увійшла в майстерню й виплакала серветку вщент.
Потому вона майнула в кімнату Джонсі з її мольбертом, насвистуючи реґтайм.
