Стрибаючою рукою підніс Стьопа чарку до рота, а незнайомець одним разом проковтнув вміст своєї чарки.
Прожовуючи шматок ікри, Стьопа видавив із себе слова:
— А ви що ж... закусити?
— Щиро дякую, я не закусую ніколи, — відповів незнайомець і налив по другій.
Відкрив каструлю — в ній виявились сосиски в томаті.
І ось проклята зелень перед очима розтанула, стали вимовлятися слова, і, головне, Стьопа дещо пригадав.
Саме, що справа була вчора на Сходні, на дачі в автора скетчів Хустова, куди цей Хустов возив Стьопу в таксомоторі.
Згадалося навіть, як наймали цей таксомотор у "Метрополя", був це при цьому якийсь актор-не актор... з патефоном у валізі.
Так, так, так, це було ще на дачі!
Ще, пригадується, вили собаки від цього патефона.
Ось лише дама, яку Стьопа хотів поцілувати, лишилась не роз'ясненою... дідько її знає, хто вона... здається, на радіо служить, а можливо, і ні.
