Я досліджував пагорб химерної форми від основи до вершини.
Я знайшов абсолютно нічогісінько, що б вказувало на закопаний скарб.
Не було ані купки каміння, ні старих подряпин на деревах, ані вказівок на три сотні доларів, як вказувалось у документах старигана Рандла.
Я спустився з пагорба до прохолоди після полудня.
Несподівано я опинився на прекрасній зеленій полонині, де маленький потічок біг до річки Аламіто.
І там я побачив, як мені здалося, печерну людину з бородою та довгим волоссям у погоні за гігантським метеликом із діамантовими крилами.
"Мабуть, він божевільний, якому вдалося втекти", — подумав я; і почав міркувати над тим, як йому вдалося вижити так далеко від освіти та навчання.
