— Я не лікар, — скажу я. — Чому ти не підеш і не звернешся до лікаря?
— Босе, — каже він. Лікар Хокінг пройшов двадцять миль, щоб побачити хвору людину. Він — єдиний лікар у місті й Мессі Бенк дуже сильно погано. Він відправив мені сокиру, щоб вгодити, отже, прийдіть.
— Як чоловік чоловіку, — кажу я. – — Я поїду й огляну його.
Отже, я поклав бутилку ліків до портфеля та пішов вгору до маєтку мера, кінцевий будинок у селищі, з мансардним кришею та двома срібними псами на газоні.
Цьому меру Бенкс було зовсім погано, але його вуса та ноги. Він створював внутрішній шум, який могли почути кожен у Сан-Франциско, хто гуляв у парку. Молодий чоловік стояв біля ліжка, тримаючи стакан з водою.
