"Фарба? Дурня! Невже вона ні про що вартісне не думає, приміром, про чоловіка?"
"Чоловіка? — сказала Сью, з єврейською в'їдливістю в голосі. — Чи про чоловіка варто думати — але ж, ні, лікарю; нічого схожого".
"Отже, тоді це слабкість, — сказав лікар. —Я зроблю усе доступне для науки, зважаючи на мої зусилля. Але коли моя пацієнтка починає рахувати машини у її поховальній процесії, я віднімаю п’ятдесят відсотків цілющої сили ліків. Якщо ви вмовите її запитати одне питання про фасон рукавів пальта з нової зимової колекції, я обіцяю один із п’яти шансів для неї замість одного з десяти".
Після того як лікар пішов, Сью увійшла в майстерню й виплакала серветку вщент. Потому вона майнула в кімнату Джонсі з її мольбертом, насвистуючи реґтайм.
