Насправді я не дуже люблю святкувати. Та виключенням є Різдво. Спочатку ставимо ялинку... Хоча ні, цілу ялинку вже давно не купляємо, бо багато мороки. Одного разу повісили на вікно гілочку, іншого — малюнок ялинки, а коли повезе, то знаходимо в комірці штучну ялинку і поставимо її. Є щось дуже затишне в обрядах Різдва. Вдень 6-го з мамою готуємо 12 страв, обов'язково кутю, а на Святвечір сідаємо з сім’єю та балакаємо, розхвалюючи, як все смачно. Як була меншою, то ще й колядувала всім-всім родичам по телефону. Сьомого, на Різдво, виходимо в центр міста, аби попити з людьми вина і погріти руки об пластянку, якщо грає музика, то і потанцювати. На відміну від Великодня, Ісус не помирає та воскресає, а народжується. Якось веселіше. Наступне Різдво хочу відсвяткувати з татом в селі.
