ПРО ІМУНІТЕТ НА ПАЛЬЦЯХ
Коли трапляється застуда, всі кажуть, що імунітет знизився. "Вакцинатори" розказують, що завдяки імунітету виробляється захист від низки хвороб: кору, краснухи, паротиту, кашлюку, дифтерії, правцю, поліомієліту, гепатиту В, гемофільної інфекції, ротавірусної інфекції, туберкульозу (але за умови регулярних повторних щеплень — інакше він кудись зникає).
Та інформацією, що таке імунітет і як він працює, мало хто ділиться з населенням, яке не має медичної освіти.
Спробую пояснити, використовуючи якомога менше незрозумілих медичних термінів.
Природа/Бог/інша сила, яка створювала людину, використала багато будівельних матеріалів, з'єднала і змішала їх у різних співвідношеннях у різних органах і тканинах, наділила одні й ті ж клітини декількома функціями, і зробила так, що при цьому різноманітті організм діє як єдине ціле, яке має декілька механізмів для регуляції і виправлення «збоїв» у своїй роботі. (Впевнена, що йтимуть роки і постійно відкриватимуться якісь нові особливості людського організму).
Так от: імунітет — це система організму, яка являє собою поєднання клітини крові, які перебувають у всіх органах, кровоносних і лімфатичних судинах усіх калібрів, а також сполучна тканина, яка також є у кожному органі, бо вона відіграє роль каркасу, на якому він будується.
Серед клітин крові є клітини, які беруть найактивнішу участь у запальному процесі — це лейкоцити. Вони поділяються на:
нейтрофіли,
лімфоцити,
моноцити,
еозинофіли,
базофіли.
Найбільші скупчення клітин крові — у печінці, селезінці, легенях, кістковому мозку, лімфатичних вузлах, тимусі (у дітей), нирках, кишківнику (тобто у внутрішніх органах).
Нейтрофіли «спеціалізуються» на боротьбі з бактеріями, лімфоцити — з вірусами та грибками, моноцити — підключаються при затяжних запальних процесах і певних специфічних інфекціях, еозинофіли і базофіли — «активісти» алергічних реакцій. Та цей поділ досить умовний, бо часто на допомогу одній групі приходять лейкоцити інших груп, адже інфекції рідко коли бувають чисто вірусними чи бактеріальними.
Якщо збудник літає у повітрі, він потрапляє на слизову очей і носа, якщо він у воді або продуктах, потрапляє на слизову рота й шлунка. Одразу реагують макрофаги, які знаходяться у цих слизових. Вони «подають» сигнал, і клітини слизової починають виділяти на поверхню захисні білки, які намагаються «зв'язати» збудника, завадити йому розмноженню і поширенню углиб організму. Якщо це не зупиняє чужака, тканинні тромбоцити викидають більш щільну білково-вуглеводну сітку,з метою зупинити чужака. Тут лейкоцити починають поглинати збудника і завдяки ферментам, що синтезують внутрішньоклітинні органели, перетравлювати збудника.
Якщо «захисників» більше, ніж збудника, процес вдається зупинити, якщо сили нерівні, збудник поширюється вглиб і організм змушений включати у захист усе більше органів і систем.
Для цього
прискорюється обмін речовин — виділяється більше енергії для клітин,
прискорюється дихання — збільшується кількість кисню, який необхідний для протікання усіх внутрішньоклітинних реакцій,
прискорюється серцебиття — збільшується швидкість кровотоку — пришвидшується доставка кисню, глюкози, виведення вуглекислого газу, хімічних залишків шляхом утворення поту і сечі, всі ці реакції супроводжуються підвищенням температури.
Саме з цієї причини не варто одразу приймати жарознижувальні препарати, як тільки на термометрі проявляться цифри, вище звичної норми.
Усі реакції, що я описала, складають короткий етап запальної реакції, яка розвивається протягом декількох годин. У залежності від властивостей і кількості збудника, а також сил цілого організму запальний процес розвивається у часі. Як правило, вірусна лихоманка за три доби проходить і починається етап виведення з організму продуктів розмноження і «вбивства» збудників клітинами організму. У цьому процесі бере активну участь сполучна тканина міжклітинного простору, бо вона, як губка, «напитувалась» ними доки була лихоманка, а після її зниження починається виведення цих залишків через лімфатичні і венозні судини до органів виведення й далі з організму.
При цьому лейкоцити, які успішно перетравили збудника, синтезують білки «пам'яті», які плавають у крові певний час, і саме вони при повторній спробі проникнення в наш організм цих самих збудників зупиняють його.
Одне погано, що захисні білки не залишаються на все життя, а лише на деякий час.
Але тут є виключення: якщо людина хворіла на кір, краснуху, вітряну віспу, паротит, скарлатину — захисні білки залишаються на все життя, забезпечуючи пожиттєвий захист від цих інфекцій (на відміну від щеплень, які дають захист лише на деякий час і через що потрібно з певною регулярністю робити повторні щеплення).
Коли ми говоримо, що наш імунітет знизився, це означає, що абсолютно ВСІ органи й системи нашого організму працюють не так, як запрограмувала природа. І для нормалізації потрібно створювати належні умови для ВСЬОГО організму.
Ліки не здатні це зробити, а лише здоровий спосіб життя!
Тож:
- Дотримуйтесь режиму сну, фізичних навантажень, прийому їжі;
- Харчуйтесь індивідуально, повноцінно, різноманітно;
- Займайтесь любимою справою, яка приносить задоволення;
- Зберігайте позитивне ставлення до життя;
- Уникайте шкідливого впливу на організм будь-яких факторів, у тому числі медикаментозних, якщо для того немає вагомої підстави.
Бажаю всім бути здоровими й пам'ятати, що бути здоровими у першу чергу залежить від нас самих і свідомого ставлення до свого життя!
Тож робіть свідомий вибір — це набагато важливіше політичних виборів!
