Я докладно розповів йому й показав нарис мисливця з відстанями , нанесеними зверху на нього .
Після того , як він поглядом майстра був оцінив її , він відкинувся на спинку стільця й , на моє здивування , вибухнув сардонічним , насмішкуватим , самовдоволеним сміхом .
— Що ж , дурень ти , Джиме , — сказав він , коли нарешті зміг говорити .
— Тобі вирішувати , — відповів я , спокійно крутячи в руках подвійну шістку .
— Двадцять , — сказав Ґудло , творячи два хрести на столі крейдою .
— Чому ж я дурень ? — запитав я .
— Закопані скарби знаходили й до сього в багатьох місцях .
— А тому , — сказав він , — що , общитуючи точку на річці , де твоя лінія пройде , ти не врахував варіяції .
А вона буде на 9 ступнів на захід .
Дай-но свій олівець .
