— Ваші випускники активно допомагають своєму факультету та Могилянці загалом .
У яких формах відбувається ця допомога ?
— Це як матеріальна , так і моральна допомога .
— Матеріальна зрозуміло , а моральна - в чому заключається ?
— Я з ними раджусь , якщо виникають різні критичні ситуації , як бути .
Що треба казати студентам , щоб вони зрозуміли , що поводять себе неетично .
— А якої допомоги Ви взагалі потребуєте в майбутньому від студентів ?
— Оскільки я безпосередньо займалася створенням клубу випускників нашого факультету , то я з ними узгоджувала , які завдання потрібно вирішувати в клубі .
Перше завдання , яке ставилось перед нами — це утворення партнерської мережі , щоб випускники знали , де працюють " свої " , до кого звертатися за допомогою з працевлаштуванням , зростанням кар’єри .
Тому , коли студенти йдуть в якусь компанію , то знають вже , що там є наш випускник .
Третє завдання полягає в тому , що випускники допомагають нашим студентам у працевлаштуванні та проходженні виробничої практики .
Практика у нас дуже коротка , лише 2 тижні , і якщо якісь компанії погоджуються взяти студентів , то все одно не надають їм потрібної інформації ( це зазвичай практика « принеси - віднеси » або « переклади » ) .
Останній пункт — це фінансова підтримка факультету .
Випускники заснували грант « Найкращому методисту факультету » і будуть уже втретє вручати цей грант на дні факультету .
Вони допомагають нашим студентам , які отримали запрошення для участі в досить коштовних закордонних наукових конференціях , вартість яких Могилянка не може проплатити в повній мірі .
Також вони спонсорують різні проєкти , наприклад , « Фенікс » , який іде у нас уже другий рік як вища нагорода факультету .
Далі , ми з ними працюємо над тим , щоб вони спонсорували зарплатню викладачів , яких ми запрошуємо , бо штатні педагоги , зазвичай , почувши про заробітню плату , відмовляються .
Унаслідок наші студенти багато втрачають , бо запрошуємо ми , як правило , відомих серйозних практиків .
Окрім цього , випускники вже заснували стипендію для викладачів , яких ми будемо запрошувати для читання лекцій .
Тобто ідей та проєктів у нас багато .
— Пане Олексію , яке Ваше життєве кредо ?
— Я керуюсь стародавнім китайським принципом : " Далеко йде той , хто м'яко ступає " .
Тобто не робити нічого поганого , щоб потім не було соромно перед самим собою .
— Ваша стратегія боротьби з проблемою ?
— Проблема , як кажуть : " It’s a matter of perception " , — все залежить від того , як ви її сприймаєте може бути проблемою , а може й ні .
Якщо проблеми зі здоров’ям дітей чи близьких , то це однозначно проблема , яку потрібно вирішувати .
А якщо проблема , скажімо , в бізнесі , то це все відносно .
Я не можу сказати , що в мене є конкретна стратегія , тому що все залежить від ситуації .
Можна зараз зануритись у психологію і навести приклад , за Фройдом , про фрустрацію .
Тобто , якщо у вас є проблема , є декілька варіантів дій .
Наприклад , ви приходите в гості з хлопцем , а там грає дівчина на піаніно .
Хлопець каже : « Вау , оце дівчина , просто моя мрія » .
А ви не вмієте грати на піаніно , тобто виникає проблема , яка має декілька шляхів виходу з неї .
Перший , що ви комплексуєте , переживаєте , страждаєте , тобто просто відступ від проблеми , — це найгірший метод .
Можна піти іншим шляхом , щось інше придумати , наприклад , станцювати .
Це називається перейти проблему .
А можна взагалі сказати : « Якщо хлопцю подобається інша , то навіщо він мені .
Зате я классно граю на губній гармошці .
І до побачення » .
У різних випадках прийнятними можуть бути різні рішення .
Тому загальне питання — загальна відповідь .
— Яка , на Вашу думку , різниця між успішним проєктом та неуспішним ?
— Критерієм успішності є те , що ви успішні .
Якщо навіть проєкт не був дуже успішним , але й не очікувалось успіху , то це вже успіх .
— На майстер - класі , що відбувається сьогодні , Ви виступаєте в ролі спікера .
Яку мету Ви ставите перед цим заходом ?
— " Майстер - клас " якось дуже голосно звучить .
Сьогодні відбувається подія , яку ми робимо щорічно .
У нас проходить відкрите спілкування зі студентами , де студенти спочатку кажуть те , що вони очікують від мене почути , що б їм було цікаво .
А я , відповідно намагаюсь протягом півтори години відповісти на їхні запитання різного характеру : комусь цікаво , як знайти роботу , комусь — як вчитися за кордоном , інших цікавить , як вийти з кризи підприємствам .
Я даю відповіді , керуючись моїм суб’єктивним досвідом , який , можливо , не є апріорі правильним .
Я показую свою точку зору , свій досвід , що може бути корисним для студентів .
Головна мета таких спілкувань — дати студентам більше інформації для того , щоб вони могли вільно думати , спокійно вирішувати , як діяти в тій чи іншій ситуації ; що є різні шляхи вирішення , різні шляхи погляду на базові проблеми .
Мета здійснюється , коли студенти починають мислити ширше , а не тільки короткотерміново , наприклад , як знайти роботу , як поїхати за кордон .
Виникає питання : “ А далі що ? ”
— Яких результатів Ви очікуєте від студентів ?
— Головним результатом є те , що вони починають думати .
Якщо наше спілкування буде навіювати їм якісь думки , буде корисне в їхньому подальшому майбутньому , тоді це успіх .
Найголовнішим критерієм успіху для мене є те , що люди починають думати ї запитувати , якщо є питання , це означає , що людина вже мислить .
— Ви регулярно допомагаєте своїй альма - матер .
Ви навіть визнавались найкращим грантодавцем Могилянки .
Це було у 2008 році , мене було визнано « Благодійником року » .
Насправді сума , яку я пожертвував не була такою вже й значною , для порівняння , були люди , які давали набагато більше грошей , ніж я .
Можливо , причиною цього було те , що я вкладав гроші в гуртожиток .
Я не хотів вкладати їх у безліч проєктів , а хотів вкласти в базові – ” back to basis ” .
У мене є персональний погляд на базові речі : дуже важко спілкуватися зі студентом , розповідати йому про якийсь космос , якісь віртуальні речі , коли в нього немає місця , щоб нормально поїсти , немає , де зберігати їжу , немає можливості прати речі .
Саме на цих речах я сфокусувався , тому що сам вчився і знаю , що таке гуртожитки , відповідно такі базові речі , як переобладнання — пральні машини , сушки , холодильники — дуже важливі .
Також була така ситуація : що було дуже холодно взимку і гаряче влітку в актовому залі до такої міри , що там було неможливо сидіти і слухати .
В минулому році я виправив цю ситуацію .
— Які ваші мотиви ?
Наприклад , за кордоном є така практика , що студенти допомагають своїм вузам після закінчення , однак ними керують в основному меркантильні інтереси , тому що чим більше вони вкладають у ВУЗ , тим більше їм повернеться . Там такий принцип .
В Україні це значно рідше явище , тут людьми керують більше патріотичні погляди , особисте бажання , а не вигода .
А що Вас спонукає допомагати своїй альма - матер ?
— По-перше , за кордоном , всупереч розповсюдженому міфу , лише одиниці вкладають фінанси у свої ВУЗи після закінчення навчання .
Я навчався у ВУЗі за кордоном , тому на власні очі бачив цю ситуацію .
Із мого курсу лише одна чи дві людини в якійсь мірі підтримують цей заклад , навіть , можна сказати , беруть опосередковану участь , навіть не активну .
Мої мотиви — персональні .
Мені приємно це робити , в мене тут позитивні емоції .
Тут відбувалося моє становлення , кохання , були важкі часи , цікаві часи .
Я вважаю , що академія дала мені серйозний поштовх як особистості .
У мене є персональний грант , хоч це й не велика підтримка , однак усе ж регулярна .( прим . Наталія Юріївна , що теж брала участь у нашій розмові , не погоджується щодо її незначущості : " Наприклад , без цієї підтримки , я б не взяла участь у міжнародній конференції " ) .
Коли ви проходите певний етап свого життя , ви згадуєте , що корисного зробили , таким чином формуючи собі самооцінку .
Це річ , яка допомагає мені поважати себе завдяки тому , що я роблю корисні речі .
Це не для галочки , не для суспільства — я роблю це сам для себе .
Коли мене запрошують для вручень грамот , мені не дуже комфортно , тому що публічність не є моєю метою .
— Оскільки Ви президент Довірчої Ради , досить часто доводиться зустрічатися з проблемою підбору кадрів .
За якими критеріями Ви підбираєте молодих співробітників , зокрема випускників ВУЗів , вчорашніх студентів , без досвіду роботи ?
— Для мене головним фактором є бажання студентів вчитися та працювати , зокрема , над собою .
Принциповим для мене є відношення до роботи , та оцінка себе та своїх можливостей , що часто є досить суб’єктивною .
Людина , що має надлишкову впевненість у своїх силах , зупиняється в розвитку , стоїть на місці .
Також дуже важливим у нашій роботі є вміння спілкуватися з людьми .
Я часто зустрічаю студентів , що приходять працювати без здатності адаптуватися до практичної роботи , наприклад , від роботи з числами важко переключитися на роботу з людьми , а це є одна з основних навичок , необхідних у нашій роботі .
— Які Ваші плани на майбутнє ?
Ви збираєтесь продовжувати співпрацю з Могилянкою ?
— Я регулярно допомагаю своїй альма - матер і продовжуватиму робити це .
Це мені приносить задоволення . Приїжджаючи сюди , я згадую минуле , знову відчуваю себе студентом .
Хоч я й зайнята людина , але головне ж бажання , якщо воно є , то й час можна знайти .
