Ольга Шарко .
Закон про Мову чи нова свинська конституція ?
Аналізуємо статтю 27 про мову сайтів .
Авторські блоги та коментарі до них відбивають виключно точку зору авторів .
Адміністрація сайту не завжди погоджується з їхньою думкою .
Ярина Чорногуз , малюнок Irena Mykoliv
Ольга Шарко
Закон про Мову чи нова свинська конституція ?
Аналізуємо статтю 27 про мову сайтів .
Доброго дня , мої шановні читачі та читачки , а також особи поза гендерною бінарністю .
Багато хто чекав від мене коментарів щодо нової редакції правопису й Закону про мову ще з торішніх подій , але я жодним чином не коментувала цю ситуацію , окрім як у репліках під постами знайомих людей .
Бо коментувати особливо нема чого .
Цей закон жодним чином не зазіхає на мої права як двомовної українки ( усе своє життя я прожила в Києві у двомовному середовищі й росла в двомовній сім’ї , кому цікаво ) .
Моя єдина претензія до цього Закону полягала в тому , що він неефективний .
І от нещодавно моя хороша знайома Ярина Чорногуз ( ми навчалися в одному « елітному » ліцеї ) , яку , я гадаю , всі ви вже знаєте , зважаючи на останні події , поділилася на своїй сторінці у Фейсбуці інформацією , що під час карантину було подано , цитую « … пропозиції " До проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів , спрямованих на запобігання економічних наслідків коронавірусу " , де НЕСПОДІВАНО містяться поправки , які де-факто повністю скасовують Закон про державну мову .
Якщо їх затвердять у робочій групі на погоджувальній раді , то його буде винесено на голосування у ВР на позачергове засідання » .
На жаль , я не можу вставити допис Ярини повністю , бо там є обсценна лексика , а сайт читають діти .
У коментарях я Ярині відписала : « Ярино , не переймайся так через цей закон про мову .
Його найбільша проблема в тому , що він неефективний — квоти повводили , штрафи повводили , а механізми забезпечення робочими місцями гуманітаріїв , які б цю мову примножували й зберігали , не ввели .
Тому втрачати особливо нічого , він і так на чесному слові тримався .
Ти як філологиня це зрозумієш » .
Ну , Ярина мені заперечила , а , на додачу , ще деякі інші « патріоти » відписали :
— « Вам конче до лiкаря ! » ;
— « знаєте , про прогалини можна говорити після карантину , а поки — руки геть від закону про мову .
А знаєте скільки прогалин в інших законах — то це саме час ними займатися .
Може , на час карантину зосередитися на заходах боротьби поширенням епідемії ?
Не грайте на руку ворога з вашими прогалинами .
Я все своє доросле життя мав відстоювати своє право на державну українську мову .
Тож краще мовчіть про прогалини , бо за цей короткий час відбулися суттєві зміни ! »
– « я теж філолог , час вчити історію .
Там століття тому також сварилися між собою , результат вам відомий .
Уперед , ваші ідеї мають значення , але наразі мовний закон краще не трогати .
Ідеального світу не існує .
Та і цей летить шкереберть .
Чи ви з Яриною уже 11 ночей просиділи під ОП ?
І , як би вам сказати , не на часі виставляти , хто є більш розумнішим , більш мудрішим чи має більше червоних дипломів .
У єдності сила .
Не прагніть ідеалів , бо втрачаємо і ті здобутки , що є » .
- « " Шашечки или ехать ? " – це українська мова ?
Цими вашими коментарями все сказано .
Гординя і самозакоханість , на жаль » .
Ну , і так далі , і такі інші пироги .
Можете там піти почитати ці коментарі й зрозуміти , що я вас не обманюю .
А якщо хтось побіжить видаляти , то даремно — я все заскрінила .
Але завдяки цим « патріотам » я зрозуміла , що дарма мовчала .
Тому зараз я буду дуже часто писати про Закон про мови , ілюструвати це прикладами з інтернету та своїм і чужим досвідом .
Бо якщо я не покажу , в чому проблема , то Ярина стоятиме за цей закон дарма .
І більшість людей , які за нього стояли під ВР , інформували в соцмережах тощо , теж робили це дарма .
А всіх , хто вже розізлився на мене до моменту прочитання цього рядка , я прошу читати далі й поширити цей допис серед своїх правовиків , політологів , журналістів й усіх причетних до створення й ухвалення Закону про мову .
А тепер аналізуємо « Статтю 27 » Закону про мову .
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про забезпечення функціонування української мови як державної
Стаття 27 .
Державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та вебсайтів
1 .
Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом , що реалізується в Україні , повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та /або англійською мовою , або іншими офіційними мовами Європейського Союзу .
Для цілей цього Закону користувацьким інтерфейсом є відображувана інформація , з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання комп’ютерної програми , вебсайту і яка містить текст будь-якою мовою спілкування між людьми ( зокрема мова візуального дизайну комп’ютерної програми , мова взаємодії , діалогів та транзакцій між користувачем та комп’ютерною програмою ) .
Вимоги цього Закону не поширюються на мови програмування .
2 .
Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом , встановлена на товарах , що реалізуються в Україні , повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою , який за обсягом та змістом має містити не менше інформації , ніж іншомовні версії такого інтерфейсу .
Недотримання цієї вимоги має наслідки , визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості .
3 .
У роботі органів державної влади , органів місцевого самоврядування , підприємств , установ і організацій державної і комунальної форм власності використовуються винятково комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою .
До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою .
4 .
Під час закупівлі комп’ютерних програм для органів державної влади , органів місцевого самоврядування , підприємств , установ і організацій державної і комунальної форм власності обов’язковою умовою є наявність користувацького інтерфейсу державною мовою , крім випадків , визначених абзацом другим частини третьої цієї статті .
5 .
Заклади освіти державної і комунальної форм власності використовують для освітніх потреб комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою .
До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою .
6 .
Інтернет - представництва ( в тому числі веб - сайтивебсайти , вебсторінки в соціальних мережах ) органів державної влади , органів місцевого самоврядування , підприємств , установ і організацій державної і комунальної форм власності , засобів масової інформації , зареєстрованих в Україні , а також суб’єктів господарювання , що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні , виконуються державною мовою .
Поряд із версією інтернет - представництв ( у тому числі вебсайтів , вебсторінок у соціальних мережах ) , виконаних державною мовою , можуть існувати версії іншими мовами .
Версія інтернет - представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації , ніж іншомовні версії , та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні .
Для іноземних суб’єктів господарювання , які реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства , філії , представництва , версія вебсайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет - представництва .
Версія такого вебсайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням .
Ця норма не поширюється на інтернет - представництва засобів масової інформації , зазначених у частині п’ятій статті 25 цього Закону .
7 .
Мобільні застосунки органів державної влади , органів місцевого самоврядування , зареєстрованих в Україні засобів масової інформації , а також суб’єктів господарювання , які реалізують товари і послуги в Україні , повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою .
8 .
Спеціалізоване наукове , технічне , медико - діагностичне обладнання , інше спеціалізоване , професійне обладнання , що не є товарами широкого вжитку ( прилади , машини , устаткування , верстати тощо ) , та його програмне забезпечення , а також спеціалізоване програмне забезпечення , призначене для використання лише у сфері інформаційних технологій , може не мати користувацького інтерфейсу державною мовою в разі наявності користувацького інтерфейсу англійською мовою .
Оскільки тут згадано пункт 5 статті 25 , звернімося і до неї .
Стаття 25 .
Державна мова у сфері друкованих засобів масової інформації
5 .
Вимоги частин першої , другої та абзацу другого частини четвертої цієї статті не поширюються на друковані засоби масової інформації , що видаються винятково кримськотатарською мовою , іншими мовами корінних народів України , англійською мовою , іншою офіційною мовою Європейського Союзу , незалежно від того , чи містять вони тексти державною мовою , та на наукові видання , мова яких визначається статтею 22 цього Закону .
Отже , як бачимо , сайти органів влади та самоврядування , сайти підприємців та сайти ЗМІ мають бути українськомовні .
Що ж ми маємо насправді ?
Ось ситуація , яку розглядають у фейсбучній групі « И так поймут ! »
Блог Ольги Шарко про мову
У чому проблема сайтів підприємців — власників крамниць , ресторанів , кафетеріїв , інших ФОПів , які надають найрізноманітніші послуги ?
Проблема в тому , що Закон про мову зобов’язав усіх цих осіб мати українськомовні сайти , а механізми переходу російськомовних сайтів на українську не передбачив .
Простими словами : як хочете — так і розбирайтеся , але щоб усі сайти були українськомовні .
Рядові власники ФОПів , які ніколи не були дотичні до мовних питань і проблем з українською мовою , сидять і думають « А як нам ото все зробити згідно з законом ? » .
І тут є кілька варіантів :
- сісти самому / самій перекладати контент свого сайту .
Грошей за цю роботу , ясна річ , власник ФОПу не отримає , зате час витратить ;
- навантажити цим своїх робітників та робітниць , в попередні обов’язки яких переклад контенту ніколи не входив .
У кращому випадку — доплатити їм за понаднормове навантаження .
У гіршому — пригрозити зниженням зарплати , депреміюванням або взагалі звільненням ;
- взяти на тимчасову чи постійну роботу фахових перекладачів , редакторів та коректорів .
Оплачувати їхні послуги .
Оскільки закон про мову не зобов’язує нікого брати в штат перекладачів , редакторів , коректорів та інших фахівців з української мови , більшість підприємців просто економить .
І підприємців теж можна зрозуміти , бо бізнес — це зазвичай складно й витратно .
До прикладу , власники більшості закладів харчування перші два роки працюють у мінус , перш ніж окуплять вартість оренди чи купівлі приміщення , ремонт , купівлю меблів та інших предметів інтер’єру , професійного обладнання для кухарів , офіціантів тощо , квитанції за опалення , електроенергію , витрати на продукти .
А ще ж треба платити зарплату хостесам , адміністратор ( к ) ам , офіціант ( к ) ам , кухарям / кухаркам , охороні тощо .
Треба передбачити й кошти на позапланові витрати фахівцям та фахівчиням із електрики , монтажу , систем безпеки , якщо раптом щось вийде з ладу .
І я вже мовчу , що більшість персоналу взагалі може працювати без трудових книжок і навіть без трудових договорів , бо деякі недобросовісні ресторатор ( к ) и уникають сплати податків .
А добросовісні роботодавці ще витрачають гроші й на дотримання закону .
Тому коли постає питання « Що робити з сайтом » , більшість ДОБРОСОВІСНИХ власників бізнесу або безоплатно та понаднормово перекладають самостійно , або змушують перекладати своїх працівників і працівниць .
Якість цього перекладу — відповідна .
Добре , якщо людина , яка перекладала , мала філологічну освіту чи зросла в українськомовному середовищі , і сайт більш - менш читабельний .
Законом же не передбачено , хто саме і як саме має створити ці українськомовні версії сайтів .
Просто всі підприємці мають їх надати споживачам , і все .
Хто може оплатити послуги лінгвістів і лінгвісток — звісно , їх оплачують , і мають крутий українськомовний сайт .
Але це хіба що якісь корпорації .
Малий і середній бізнес здебільшого не може собі цього дозволити .
НЕДОБРОСОВІСНІ підприємці вираховують коефіцієнт корисної дії : « Ой , боже , сьогодні вони ухвалили отой Закон про мову , завтра вони ще щось ухвалять , а мені з того яка користь ?
У мене що , клієнтів побільшає , якщо я оце все перекладатиму ?
Скільки ходило , стільки й буде ходитиме .
Ну , походить там якась купка ярих фанатиків української мови , ну , понаписують в інтернетах , які ми погані , що в нас нема сайту українською мовою , ну й що ?
А якщо ще підуть закидати нас яйцями — то це взагалі безплатний піар , усе місто про нас гудітиме .
Коротше , що я ото задля трьох ротів буду напрягатися ?
Лишаю все , як є » .
Тим часом випускники та випускниці численних філфаків , які могли б надати якісні послуги з перекладу сайтів українською мовою та подальшим редагуванням , сидять без роботи або йдуть на ненависну роботу вчителями , бо сайти замість них перекладатимуть офіціант ( к ) и , хостеси , адміністратор ( к )и й інші робітники .
Хтось у мене вже запитав : « А на сайт російською кошти були ? »
Відповідаю одразу всім : кошти витрачають на створення й утримання самого сайту , а не на мовні послуги , супутні до цього сайту .
Написати контент російською мовою , на жаль , сьогодні доступніше , дешевше й вигідніше , ніж українською .
А подекуди , як ви вже читали вище — і взагалі безоплатно .
Російською мовою прочитають майже всі громадяни , українською мовою читатиме лише частина громадян .
Грамотною російською володіє більшість українців .
Грамотною українською — меншість .
Це означає , що послуги українськомовних контент - мейкерів дорожчі за російськомовні .
Вибір , я гадаю , очевидний — візьмуть тих , хто бере менше грошей за аналогічні послуги .
Що я , як філологиня , пропоную авторам та прибічникам Закону про мову в такому разі ?
Внести поправку до Закону про мову щодо створення групи ( комісії , комітету — називайте , як хочете ) фахівців із забезпечення сайтів підприємців українськомовними версіями .
Робота цих фахівців має бути відповідно оплачена .
Вкрай бажано , щоб це була офіційна робота , аби люди , які працюють на благо споживачів , мали стаж і могли офіційно працевлаштуватися після завершення праці в цій групі .
Взяти на роботу в групу всіх охочих випускників філфаків ( єдина умова при працевлаштуванні — наявність філологічної освіти ) .
Усі споживачі , чиї права на доступ до українськомовної версії сайту порушені , подаватимуть заявку на переклад контенту сайту .
Працівники групи перекладають і надають підприємцю чи підриємиці .
Підприємець чи підприємиця оприлюднюють українськомовну версію сайту протягом місяця .
Якщо протягом місяця українськомовна версія сайту недоступна — штрафуйте підприємців .
Профіт .
Бізнес не страждає , філологи та філологині забезпечені роботою , споживачі мають свої мовні права .
Єдина проблема — якраз створити ці робочі місця для філологів .
Не дякуйте .
Впроваджуйте !
Згодом частина друга про сайти ЗМІ .
