Він одягнувся в усе найкраще , що мав , і нарешті вийшов на вулицю .
Сеї пори люди повертались зі святкування , оскільки він бачив їх з подарунками від Мари Різдва .
З руками за спиною , Скрудж ішов і відповідав кожному зустрічному приємною усмішкою .
Він виглядав настільки невимовно приємно , що три чи чотири любителі пожартувати мовили : " Доброго ранку , пане !
Щасливого Вам Різдва ! "
І Скрудж ще не раз примовляв , що з-поміж усіх привітних звуків , що він коли -небудь чув , ці були найпривітнішими .
Він недалеко пройшов , доки не помітив , що прямо до нього йшов поважний джентльмен , який день тому заходив до контори , і питав : " Се Скрудж і Марлі , правильно ? "
Щось укололо в серце , коли він подумав , як поставиться до нього сей старий джентльмен , коли вони зустрінуться , та він знав , який путь лежав перед ним , і він рушив ним .
