До вечора приїхав Квашин .
Перед виїздом із міста він побував у себе на квартирі та дізнався від двірника , що коли він був відсутній , приїжджала його жінка .
— А ось і я ! — сказав він весело , заходячи в кімнату тещі і роблячи вигляд , ніби не помічає заплаканих , сурових облич .
— А ось і я !
П'ять діб не бачились !
Він швидко поцілував руки жінці та тещі і , з виглядом людини , що закінчила з тяжкою працею , повалився в крісло .
— Уф ! - сказав він , випускаючи з легенів все повітря .
— Тобто , ось так змучився !
Ледь сиджу !
Майже п'ять діб .. удень та вночі жив , як на бівуаках !
На квартирі ні одного разу не був , можете собі уявити !
Весь час возився з конкурсом Шипунова та Іванчикова , довелося працювати в Галдієва , у його конторі , при магазині ..
Не їв , не пив , спав на якійсь лавці , весь прохолонув ..
Хвилини вільної не було , ніколи було навіть у себе на квартирі побувати .
Так , Надюшо , я і не був вдома ...
