Єгор Іванович швидко озирнувся і сплеснув руками .
— А де ж це саме ... чим грітись , га ? — - запитав він , злякано дивлячись то на губернатора , то на архієрея .
- Ваша величносте !
Владико святий !
Чай , і мадам замерзли !
Треба чого - небудь !
Так неможливо !
Всі замахали руками , стали говорити , що вони приїхали на каток не для того , щоб грітися , але голова , нікого не слухаючи , відчинив двері і закивав комусь зігнутим у гачок пальцем .
До нього підбігли артільник і пожежний .
— Ось що , біжіть до Саватіну , — пробурмотів він , — і скажіть , щоб якомога скоріше надіслав сюди того ...
Як його ?
Чого б такого ?
Стало бути , скажи , щоб десять склянок прислав ... десять склянок глінтвейну ... найгарячішого , або пуншу , чи що ...
У павільйоні засміялися .
— Знайшов , чим пригощати !
— Нічого , вип'ємо ... — бурмотів голова .
— Стало бути , десять склянок ...
Ну , ще бенедиктинцю , чи що ... червоненького вели зігріти пляшки дві ...
Ну , а мадам чого ?
Ну , скажеш там , щоб пряників , горішків ... цукерок якихось там , чи що ...
Ну , йди !
Жваво !
