Виявилось , що Варенуха , як і Римський , не бачив мага .
Вчора Стьопа ( " мов навіжений " , за словами Римського ) прибіг до фіндиректора з написаною вже чернеткою угоди , негайно звелів її переписати і видати гроші .
І маг цей змився , і ніхто його не бачив , окрім самого Стьопи .
Римський дістав годинник , побачив , що на ньому вже п'ять по другій , і зовсім знавіснів .
Авжеж !
Лиходєєв дзвонив приблизно об одинадцятій , сказав , що прийде десь за пів години , і не лише не прийшов , а й із квартири зник !
— У мене ж справи ! — вже гарчав Римський , тицяючи пальцем у купу непідписаних паперів .
— А чи не втрапив він , як Берліоз , під трамвай ? — казав Варенуха , приклавши до вуха слухавку , в якій чутно було густі , тривалі й абсолютно безнадійні сигнали .
— А добре було б ... — ледь чутно крізь зуби сказав Римський .
