- Так , із ліжком не пройдеш .
Ех , помер зовсім невчасно , царство йому небесне !
Перший узяв Михайла за плечі , другий — за ноги і припідняли : руки Михайла і край його халата застигли у повітрі .
Третій — то був чоловік , схожий на жінку , — захрестились , і всі троє , безладно стукаючи ногами і ступаючи на підлогу Михайла , вийшли з палати .
У грудях сплячого старого лунали свист і різноголосий спів .
Пашка прислухався , подивився на темні вікна і з жахом скочив із ліжка .
— Ма-а - мо ! — простогнав він басом .
І , не дочекавшись відповіді , він кинувся у сусідню палату .
Тут світло від лампадки і нічника ледь-ледь освітлювали морок ; хворі , схвильовані смертю Михайла , сиділи на своїх ліжках ; змішуючись із тінями , лахматі , вони виглядали ширше , вищими на зріст , і здавалось , ставали все більшими ; на останньому ліжку в кутку , де було темніше , сидів мужик і кивав головою і рукою .
